all-progress-takes-place-outside-the-comfort-zone-1
08Ноябрь

Чи буде закріплено інститут медіації в Україні на законодавчому рівні?

Практика досудового врегулювання спору активно використовується в країнах Європи, США, Австралії та інших. Українські спеціалісти також давно говорять про ефективність застосування такого способу вирішення конфліктів як залучення незалежного експерта з метою винайдення компромісного рішення між сторонами.

Законопроекти «Про медіацію» неодноразово подавались до Верховної ради (наприклад, 2480-1 від 09.04.2015, 2480 від 27.03.2015), однак жодного разу не було досягнуто згоди як в самому професійному середовищі, так і в кулуарах Верховної ради.

03.11.2016 року в першому читанні нарешті було прийнято Проект Закону «Про медіацію» № 3665 від 17.12.2015 (наразі готується на друге читання, з урахуванням положень альтернативного Законопроекту № 3665-1 від 17.12.2015 року).

Так, вказаним законопроектом пропонується визначити медіацію як альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участі медіатора досягти згоди для вирішення їх спору, при цьому медіатор – незалежний посередник, який допомагає сторонам спору у його вирішенні шляхом медіації.

Медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також в кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень.

Медіатором може бути фізична особа, яка досягла двадцяти п’яти років, має вищу або професійно-технічну освіту та пройшла професійне навчання медіації, що має включати 90 академічних годин початкового навчання, в тому числі не менше 45 академічних годин навчання практичним навичкам. Наявність обов’язкової юридичної освіти законом не передбачено.

Крім того, законом передбачено право сторін на включення до умов договору медіаційного застереження, по аналогії з третейським застереженням, яке в той же час не позбавляє сторони права звернення до суду або третейського суду.

В цілому погоджуємось з необхідністю законодавчого визначення та врегулювання діяльності у сфері медіації та запровадження особливого суб’єкту – медіатора. Однак, очевидно, що текст законопроекту має бути доопрацьований з метою уникнення зловживань в даній сфері. Зокрема, вважаємо за доцільне передбачити обмеження у застосуванні процедури медіації, наприклад, у спорах, які не можуть розглядатись у третейських судах.

В цілому вважаємо, що за умови належного правового регулювання та якісної професійної підготовки медіаторів, такий спосіб вирішення спорів може скласти гідну конкуренцію судовим розглядам.